«Ми позбавляємо дітей майбутнього, якщо продовжуємо вчити сьогодні так, як вчили цьому вчора» (Джон Дьюї – американський філософ, психолог та реформатор освіти)
Сьогодні надзвичайно стрімко розширюється інформаційне поле, що оточує людину, і саме це спричинило появу постіндустріального інформаційного суспільства. Звичайно, система освіти мусить одна з перших реагувати на виклики часу, адже молоде покоління завжди повинно йти на крок попереду. Цивілізоване суспільство повинне зрозуміти, що іноді доводиться відмовлятися від речей, до яких звикали століттями. Не є виключенням і навчальний процес.
Усім добре відомо, як виглядає традиційний освітній процес. Починається урок, учні з увагою і трепетом дивляться на вчителя, він пояснює новий матеріал. Потім – виконання завдань, знову коментарі, і лише після цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома поодинці і то далеко не всі – вважають достатньо отриманої інформації.
«Перевернуте навчання» – це одна з нових перспективних форм активного навчання, яка передбачає «перевер¬нути» звичний процес таким чином, що домашнім завданням для учнів є перегляд відповідних відеофрагментів із навчальним матеріалом наступного уроку. Школярі самостійно опрацьовують теоретичний матеріал, а в класі час використовується на виконання практичних завдань, різноманітних вправ, обговорення проектів та дискусії. Простіше кажучи, основні навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою, освоюється сьогодні в домашніх умовах, а те, що колись було домашнім завданням, стає предметом розгляду в класі. Кожен педагог розуміє, що в класній роботі необхідно враховувати особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось – слухати, а хтось писати. На основі подібних особливостей учитель групує учнів за інтересами для виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття інформації.
Ви доводитимете, що це можливо і в рамках традиційного уроку. Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс «перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими. У них була можливість вивчити відеоматеріали згідно теми уроку вдома, причому в тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися у найбільш складних для сприйняття місцях. З непідготовленими дітьми або з дітьми, які щойно познайомилися з темою, модель навряд чи буде працювати – максимум на п’ятдесят відсотків. Поняття перевернутого навчання спирається на активне навчання, залучення школярів до спільної діяльності, комбіновану систему навчання. Цінність перевернутих класів полягає в можливості використовувати навчальний час для групових занять, де учні можуть обговорити зміст, перевірити свої знання і взаємодіяти один з одним в практичній діяльності. Під час навчальних занять роль учителя – виступати тренером або консультантом, заохочуючи до самостійних досліджень і спільної роботи.
Не існує єдиної моделі перевернутого навчання – термін широко використовується для опису структури практично будь-яких занять, які будуються на перегляді попередньо записаних лекцій з подальшим їх обговоренням безпосередньо в класі. В одній загальній моделі можна переглядати кілька лекцій, які тривають по 5-7 хвилин кожна. Онлайн-опитування або завдання можуть перериватися для перевірки засвоєння пройденого матеріалу.
Перша «перевернута школа», яка повністю перейшла на принцип «перевернутого навчання», з’явилася ще у 2010 році у м. Детройті США. З кожним роком усе більшим стає число індивідуальних програм в галузі освіти, частіше починають використовувати перевернуті моделі навчання. Короткі навчальні відеолекції дозволяють просуватися по темі в зручному для них темпі, перемотуючи запис для повторного перегляду важливих моментів і пропускаючи ті частини, матеріал яких їм уже знайомий. Усе це сприяє тому, що школярі приходять у клас підготовленими до використання програмного забезпечення і в змозі робити творчі проекти спільно з іншими учнями. Присвятивши час на уроці розбору матеріалу, вчителі мають можливість виявити помилки у сприйнятті, особливо ті, які широко поширені у класі. У той же час спільні проекти можуть сприяти соціальній взаємодії між школярами, полегшуючи процес сприйняття інформації один у одного. Однак існують і труднощі впровадження цієї технології: великий об’єм технічної підготовчої роботи; залежність від технічного оснащення школи та учнів. Як, наприклад, працювати з дітьми, у яких немає комп'ютера або виходу в Інтернет? На жаль, у багатьох сільських школах це зустрічається часто й густо. Або як зробити відеоконтент, який з великою ймовірністю привертав би увагу учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і навичок учнів, які висуваються шкільними програмами? Завдяки сучасним технологіям колекції лекцій (відео, інтерактиви, навчальні матеріали, тести для самоперевірки) доступні кожному в інтернеті. Навчальні заклади вже не є хранителями інформації, а вчителі – єдиними джерелами знань. Той, хто має вихід у мережу, у зручний для нього час може отримати якісний контент. Пріоритети змінюються: лекції (в будь-якій формі) повинні підтримувати навчання, а не займати центральне місце. Зміст навчання вже не є самоціллю, а стає відправною точкою. Акцент робиться на процесі пізнавальної діяльності, у ході якої учень, спираючись на контент, відкриває для себе нове знання.
Ідея «перевернутого навчання» перегукується з тим, що вже багато років рекомендує в інформатиці творча група вчителів «Аспект»: попереднє ознайомлення учнів вдома з новим навчальним матеріалом за підручником, а на уроці – короткий розбір проблемних моментів, закріплення теоретичних знань та вироблення практичних навичок. Оцінювання засвоєння нового матеріалу проводиться в кінці того ж самого уроку за допомогою виконання завдань у робочому зошиті, комп’ютерного тестування тощо. У майбутньому, сподіваюся, залишиться зробити один крок – замінити підручник пакетом мультимедійних матеріалів для домашнього використання.
Як правило, програми, рекомендовані до використання МОН України, дуже насичені навчальним матеріалом і передбачають вивчення інформатики протягом 1-2 год. на тиждень. Досягти засвоєння такого обсягу матеріалу учнями та ще й сформувати стійкі практичні навички за відведений час неможливо традиційними засобами класичної педагогіки. Тому для виконання насичених діючих програм з інформатики доводиться шукати шляхи інтенси-фікації прове¬дення уроку. Зокрема, пропоноване «перевернуте навчання» передбачає відмову від таких, неефективних в умовах обмеженого часу, прийомів: виступи учнів біля дошки, фронтальне опитування, диктування конспектів, перегляд тривалих навчальних фільмів та презентацій тощо. Їх упевнено витісняють елементи педагогіки співробітництва: вчитель виступає скоріше у ролі колеги і консультанта. Учні опановують навчальний матеріал, у багатьох випадках, самонавчанням, а це в більшій мірі сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності.
А що робити з підручниками? Їх роль взагалі в сучасному світі суттєво змінилася. Підручник в ідеалі повинен не тільки містити фактичний матеріал майбутнього уроку, який, до речі, можна знайти будь-де в Інтернеті, а головне бути цікавим і зрозумілим, відповідати віковим особливостям сприйняття інформації учнями, ураховувати міжпредметні зв’язки! На жаль, дуже часто шкільні підручники пишуться вузькими спеціалістами без урахування рівня навчальних досягнень учнів з інших предметів, починаючи зі швидкості читання й закінчуючи математикою, фізикою, мовами, літературою, історією тощо. Якщо шкільні підручники не враховуватимуть усього переліченого, то їх роль і корисність з розвитком доступності до мережі Інтернет у школах зійдуть нанівець, бо навчання за такими «підручниками», особливо за «переверненою» методикою, мало чим відрізнятиметься від навчання за матеріалами, самостійно знайденими учнями на різноманітних Інтернет-ресурсах. Навіть з урахуванням обмежених технічних можливостей сучасної української освіти методика «переверненого навчання» інформатики впроваджена у школах різних регіонів України й у більшості випадків дає гарні результати засвоєння учнями нових знань і навичок. Концепція перевернутого класу знайшла поширення завдяки онлайн-технологіям.
Тепер для того, щоб провести заняття, і вчителю, і учням необов'язково взагалі бути в класі: вчитель готує відеоурок, учні його дивляться вдома, а заняття в класі присвячується дискусіям і виконанню вправ. На сьогоднішній день перевернуте навчання допомагає в організації роботи класу в реальному часі, «підбадьорює» дітей ігровою системою рейтингів. Є спеціальні програми для проведення опитувань і вікторин онлайн, забезпечується швидкий обмін матеріалами між учнями і вчителем, економлячи час. Діти,у свою чергу, отримують постійний доступ до навчальних матеріалів з мобільних пристроїв і завжди можуть освіжити в пам'яті коментарі викладача до своєї роботи.
|
